Презентація книги

 9 вересня 2022 року шкільні бібліотекарі міста Славути були запрошені на презентацію роману «Оскар», української письменниці Людмили Леонідівни Охріменко. 

Зустріч відбулася в Славутській міській бібліотеці для дорослих.

У 2021 році книга "Оскар" отримала спеціальну відзнаку журі міжнародного літературного конкурсу «Коронація слова 2021», як кращий роман на військову тематику. А - Людмила Охріменко – перша жінка-письменниця, яка удостоєна відзнаки міжнародного літературного конкурсу «Коронація слова» за кращий роман на військову тематику!

Наприкінці презентації присутні мали можливість висловити свої думки, задати запитання, придбати книги та отримати персональний автограф від письменниці!

Літературні ювілеї

Презентація книги "Ми у вічі сміялися смерті"

11 жовтня 2019 року в міській бібліотеці для дорослих  відбулася зустріч з письменником, громадським діячем нашого краю, Миколою Руцьким, який презентував слухачам свій черговий творчий доробок. Його нова історична книга "Ми у вічі сміялися смерті" здобула обласну журналістську премію імені Дмитра Прилюка. Академік Національної академії наук України Микола Жулинський у своїй рецензії  до цієї книги прокоментував, що "...книга "вибудувана" на документальному фундаменті. Микола Руцький, завдяки майстерній індивідуалізації характерів та художньому зображенню реальних подій на висвітленні героїки і жертовності вояків Української Повстанської, по суті, повертає із вимушенного забуття, із багаторічного замовчування правдиві факти і події національно-визвольної боротьби нашого народу в 40-50-х роках ХХ століття.І це його і наш, України і народу, надзвичайно цінний набуток".  

На цьому дійстві, (у рамках місячника шкільних бібліотек-2019),  була присутня і  шкільна бібліотека НВК.

Детальніше про Миколу Руцького...

Літературна сторінка

Стефан Цвейг

(Переклад Н. Буніна)

ПОДЯКА КНИГАМ

   Вони тут - очікують, мовчазні. Вони не товпляться, не вимагають, чи не нагадують. Ніби занурені в сон, безмовно стоять вони уздовж стіни, але ім'я кожної дивиться на тебе подібно отвір оку. Коли ти пробігаєш по ним поглядом, торкаєшся руками, вони не кричать тобі благально слідом, не рвуться вперед. Вони не просять. Вони чекають, коли ти відкриєшся їм сам, і лише тоді вони відкриваються тобі... 

(читати далі в рубриці "Літературна сторінка")