Патріотичне виховання

Патріотизм як основа сучасного виховання дітей
Одним із найсуттєвіших показників моральності людини є патріотизм. 
Патріотизм (грец. paths - батьківщина) - любов до Батьківщини, відданість їй і своєму народу.
Одне з чільних місць у сучасній педагогічній системі відводиться національному вихованню, яке згідно з положеннями Національної доктрини розвитку освіти, "...має здійснюватися на всіх етапах навчання дітей та молоді, забезпечувати всебічний розвиток, гармонійність та цілісність особистості, розвиток її здібностей та обдаровань, збагачення на цій основі інтелектуального потенціалу народу, його духовності й культури...".

Формування національної свідомості та самосвідомості передбачає: виховання любові до рідної землі, до свого народу, готовності до праці в ім'я України, освоєння національних цінностей (мови, території, культури), відчуття своєї причетності до розбудови національної державності, патріотизм, що сприяє утвердженню національної гідності, залучення дітей до практичних справ розбудови державності, формування почуття гідності й гордості за свою Батьківщину.
         Основними напрямами патріотичного виховання є:
👉- формування уявлень про сім’ю, родину, рід і родовід;
👉- краєзнавство;- ознайомлення з явищами суспільного життя;                                                                 👉-формування знань про історію держави, державні символи;- ознайомлення з традиціями і культурою свого народу;                                                   👉- формування знань про людство.

Важливим напрямом патріотичного виховання є прилучення до народознавства — вивчення культури, побуту, звичаїв рідного народу. Дошкільників ознайомлюють з культурними і матеріальними цінностями родини і народу, пояснюють зв'язок людини з минулими і майбутніми поколіннями, виховують розуміння смислу життя, інтерес до родинних і народних традицій

Значну роль у вихованні дітей відіграють народні традиції — досвід, звичаї, погляди, смаки, норми поведінки, що склалися історично і передаються з покоління в покоління (шанувати старших, піклуватися про дітей, відзначати пам'ятні дати тощо). З традиціями тісно пов'язані народні звичаї — усталені правила поведінки; те, що стало звичним, визнаним, необхідним; форма виявлення народної традиції (як вітатися, як ходити в гості та ін.).
Пізнаючи традиції, народну мудрість, народну творчість (пісні, казки, прислів'я, приказки, ігри, загадки тощо), розширюючи уявлення про народні промисли (вишивка, петриківський розпис, яворівська іграшка), учні  поступово отримують  цілісне уявлення про втілену в художній і предметній творчості своєрідність українського народу. Водночас у них розширюються знання про характерні для рідного краю професії людей, про конкретних їх представників. 

Немає коментарів :